Юрій Джигир — економіст, чия робота безпосередньо вплинула на те, як Україна витрачає кошти на медицину, соціальний захист і безпеку. Більше двадцяти років він займався реформами бюджетування в різних країнах, а після Революції Гідності зосередився на трансформації ключових сфер у самій Україні. Його внесок у створення Національної служби здоров’я та впровадження сучасних стандартів фінансового контролю в Міноборони залишається помітним навіть після звільнення з урядових посад.

Джигир не просто обіймав посади — він системно змінював правила гри. У медицині це означало перехід від застарілої радянської моделі до механізму, де гроші йдуть за пацієнтом. В обороні — запуск внутрішнього аудиту, який у 2023–2024 роках виявив ризики та порушення на суму понад десять мільярдів гривень і водночас запобіг частині втрат. Такий підхід поєднує глибоку експертизу з практичним результатом у найчутливіших сферах державного бюджету.

Його кар’єра демонструє, як фахівець з міжнародним досвідом може адаптувати найкращі практики до українських реалій — від консультування урядів Центральної Азії до реформування воєнного бюджету під час повномасштабної війни. Розглянемо шлях Юрія Джигира детальніше.

Освіта та формування фахівця з державних фінансів

Юрій Анатолійович Джигир народився 19 листопада 1975 року. У 1999-му він здобув одразу два дипломи бакалавра в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» — з економіки та політології. Це був час, коли академія ставала осередком нового мислення про державне управління в незалежній Україні.

Через два роки Джигир завершив магістерську програму в Maxwell School of Citizenship and Public Affairs при Сіракузькому університеті в США. Спеціалізація — державні фінанси. Саме там він глибоко занурився в механізми бюджетування, фіскальної політики та аналізу витрат. Ця освіта дала йому інструменти, які пізніше стали в пригоді при роботі з реформами в пострадянських країнах та в самій Україні.

Міжнародний досвід: від консультанта до архітектора реформ

З 2001 по 2018 рік Джигир працював консультантом з реформ державних фінансів у проєктах міжнародного розвитку. Географія вражає: Україна, країни Центральної та Східної Європи, Центральна Азія, Східна Азія та Океанія. Він консультував уряди щодо бюджетних реформ, децентралізації видатків та ефективного управління коштами на національному й місцевому рівнях.

У 2006 році він заснував власну консалтингову компанію FISCO id, через яку продовжував надавати технічну допомогу. Один із проєктів стосувався аналізу проблем управління та фінансування української системи охорони здоров’я. Дослідження, яке Джигир коавторував з міжнародними експертами, пізніше лягло в основу реформи фінансування медицини та навіть вплинуло на розробку глобальних індикаторів governance у сфері охорони здоров’я.

Цей період сформував Джигира як фахівця, який вміє поєднувати теоретичні знання з практичними рішеннями в умовах обмежених ресурсів і складної інституційної спадщини.

Після Революції Гідності: реформа фінансування охорони здоров’я

Події 2014 року стали для Джигира точкою повернення до України з фокусом на внутрішніх реформах. Чотири роки він працював позаштатним радником спочатку Міністерства фінансів, а з 2016-го — і Міністерства охорони здоров’я. Саме в цей період він увійшов до команди, яка розробляла одну з найважливіших трансформацій за роки незалежності.

Стара модель Семашка — кошторисне фінансування лікарень незалежно від обсягів і якості послуг — давно показала свою неефективність. Пацієнти стикалися з неформальними платежами, а держава не отримувала прозорої картини витрат. Джигир разом з колегами підготував Концепцію реформи фінансування системи охорони здоров’я (2016), яка лягла в основу Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» 2017 року.

Ключові зміни: створення Національної служби здоров’я України як єдиного національного закупівельника, запровадження Програми медичних гарантій та перехід до принципу «гроші йдуть за пацієнтом». Первинна ланка почала фінансуватися за принципом капітації — фіксованої суми на кожного підписаного пацієнта. Це стимулювало лікарів до якісної роботи та збільшило їхні доходи.

Реформа не просто змінила механізм розподілу коштів — вона заклала основу для кращого фінансового захисту громадян і більш ефективного використання обмежених бюджетних ресурсів у медицині.

Досвід Джигира в цій реформі пізніше оцінили і міжнародні партнери — Світовий банк та ВООЗ залучали його як експерта для аналізу прогресу та розробки рекомендацій щодо стійкості системи після пандемії COVID-19.

Заступник міністра фінансів: соціальні видатки під новим кутом зору

26 липня 2018 року Кабінет Міністрів призначив Юрія Джигира заступником міністра фінансів. Він відповідав за державні видатки в соціально-гуманітарній сфері: охорона здоров’я, соціальний захист, освіта, наука, культура та спорт. Після зміни уряду 2019 року його перепризначили на ту саму посаду.

Одним із помітних напрямів стала монетизація субсидій на житлово-комунальні послуги. Замість знижок у платіжках люди почали отримувати прямі грошові виплати. Джигир також керував верифікацією баз даних отримувачів субсидій. Це дозволило виявити помилки та зловживання й зекономити для бюджету близько шести мільярдів гривень за рік.

Паралельно він просував ідеї реформування фінансування науки — перехід від постатейного бюджетування до конкурентних грантів через Національний фонд досліджень. Ці кроки вписувалися в загальну логіку підвищення ефективності та прозорості витрат на людський капітал.

11 березня 2020 року Джигира звільнили з посади відповідно до процедури зміни уряду. Він повернувся до експертної роботи як консультант міжнародних організацій.

Міністерство оборони: внутрішній аудит та реформа фінансового контролю

27 вересня 2023 року Юрія Джигира призначили заступником міністра оборони України. Його зона відповідальності — фінансові питання, прозорість витрат та реформа системи внутрішнього контролю в умовах воєнного часу.

Команда під його координацією активізувала роботу Департаменту внутрішнього аудиту. За результатами перевірок 2023–2024 років виявили порушення, неефективні управлінські рішення та ризики в управлінні активами на суму понад десять мільярдів гривень. Аудити охоплювали нарахування бойових доплат, закупівлі продуктів харчування, розподіл гуманітарної допомоги, управління землями та державними підприємствами.

Внутрішній аудит у Міноборони не обмежувався фіксацією проблем — рекомендації дозволили запобігти втратам на понад півтора мільярда гривень вже під час проведення перевірок.

Джигир ініціював реформу системи фінансового контролю за трьома лініями захисту. Перша — управлінський контроль у підрозділах, друга — комплаєнс, третя — незалежний внутрішній аудит. Ключовим нововведенням стало створення Аудиторського комітету з участю міжнародних експертів з НАТО, Генерального інспектора Міноборони США та європейських партнерів. Комітет мав забезпечити методологічну підтримку та незалежність висновків.

Паралельно тривала співпраця з американськими партнерами щодо спільного моніторингу наданого озброєння — перевірки за серійними номерами та умовами зберігання. Це підвищувало довіру донорів і зменшувало ризики нецільового використання.

5 листопада 2024 року Кабінет Міністрів погодив звільнення Джигира з посади заступника міністра оборони в рамках кадрових ротацій.

Хронологія ключових етапів кар’єри Юрія Джигира

Джерела даних: Міністерство фінансів України та матеріали Укрінформу.

Що залишається після реформ

Робота Юрія Джигира показала, що навіть у складних умовах — пострадянська спадщина, війна, обмежені ресурси — можна впроваджувати системні зміни, орієнтовані на результат і прозорість. Реформа фінансування охорони здоров’я продовжує діяти й розвиватися, а принципи, закладені в системі внутрішнього аудиту Міноборони, можуть стати основою для подальшого зміцнення фінансової дисципліни в оборонному секторі.

Після звільнення з посади заступника міністра оборони у листопаді 2024 року Джигир зберігав експертну присутність у сфері оборонних закупівель та державного фінансового контролю. Його досвід залишається затребуваним для тих, хто працює над підвищенням ефективності витрат у критичних державних сферах.

Юрій Джигир — приклад фахівця, який не просто реагував на виклики, а proactively будував механізми, що дозволяють державі краще розпоряджатися коштами платників податків. У час, коли прозорість і ефективність бюджетних процесів набувають особливого значення, такий підхід продовжує впливати на порядок денний українських реформ.