Арсеній Яценюк уже майже десять років не обіймає посад у владі. Після відставки з посади прем’єр-міністра у 2016-му багато хто очікував, що він відійде в тінь або повністю зосередиться на бізнесі. Натомість у 2026 році екс-прем’єр залишається однією з найпомітніших фігур українського публічного простору. Він не балотується, не очолює міністерств і не дає щоденних брифінгів з Банкової. Натомість Яценюк будує власну інфраструктуру впливу — через великий міжнародний форум і благодійний фонд, який працює з першого дня повномасштабної війни.

Його діяльність сьогодні — це поєднання жорсткої безпекової дипломатії, організаційної роботи та прямої підтримки Збройних Сил. У Києві, Мюнхені та Брюсселі він говорить про те саме: Україна потребує не просто співчуття, а конкретних інструментів для перемоги. І робить це системно, майже щомісяця.

Київський Безпековий Форум як головна платформа впливу

Київський Безпековий Форум — це не просто щорічна конференція. Це одна з небагатьох українських платформ, яка реально збирає людей, здатних ухвалювати рішення про військову допомогу, санкції та стратегічні гарантії.

Форум засновано ще 2007 року, але після 2022-го він набув нового значення. 23–24 квітня 2026 року відбувся вже 18-й Київський Безпековий Форум під назвою «Морок чи світанок: чи є світло попереду?». Тема невипадкова: організатори присвятили захід українським героям — воїнам, енергетикам, рятувальникам. На майданчиках форуму обговорювали міжнародну солідарність, трансатлантичну єдність, сучасні технології війни та оборонні інновації.

Яценюк відкриває форум і завжди ставить жорсткі акценти. У 2026-му він наголошував: приїжджають не для красивих промов, а для конкретної військової та політичної допомоги. Серед учасників — керівник Офісу Президента Кирило Буданов, голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драґоне, високопоставлені європейські політики та військові. Форум дає можливість українській стороні прямо говорити з тими, хто формує порядок денний у Брюсселі та Вашингтоні.

Окремий напрям — молодіжний форум. У грудні 2025 року пройшов 11-й Київський Безпековий Форум для молоді. 150 лідерів з усієї України обговорювали, як поєднувати інновації з цінностями стійкості та мужності. Для Яценюка це не просто PR. Він послідовно вкладає зусилля в нове покоління, яке після війни будуватиме безпекову архітектуру країни.

Фонд «Відкрий Україну»: від дипломатії до допомоги фронту

Благодійний фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» працює з 2007 року. Після повномасштабного вторгнення фонд суттєво розширив діяльність. Окрім традиційної публічної дипломатії, з’явився системний напрям допомоги Силам оборони. Фонд не публікує гучних звітів про мільйонні суми, але стабільно підтримує військових із перших днів великої війни.

Програми фонду охоплюють кілька напрямків. «Міжнародний діалог» — це робота з іноземними партнерами, організація візитів та спільних проєктів. «Молоді лідери» — підготовка нового покоління через освітні та безпекові ініціативи. «Культурні горизонти» — проєкти, які показують Україну світу не лише як країну війни, а як державу з глибокою культурою. Окремий спецпроєкт OPEN REALITY присвячено інформаційній безпеці та критичному мисленню — темі, яка стала критичною після 2022 року.

Саме через фонд Яценюк утримує зв’язок між українським експертним середовищем та західними елітами. Форум і фонд працюють як єдиний механізм: один генерує ідеї та контакти, другий допомагає їх реалізовувати на практиці — від конкретної допомоги військовим до формування міжнародного порядку денного.

Міжнародні виступи та реалістична позиція

Яценюк не уникає гострих тем. Він послідовно говорить про необхідність далекобійних ударів по російській території як інструменту стримування, про слабкість міжнародного права перед агресією та про те, що Росія не зацікавлена в реальному мирі.

У лютому 2026 року на Мюнхенській безпековій конференції він брав участь у дискусіях про енергетичну війну. Наголошував: для захисту української енергетики потрібні далекобійні ракети як засіб стримування. У Брюсселі у 2026-му зустрічався з європейськими комісарами та входив до групи високого рівня з питань оборони. У інтерв’ю українським та іноземним медіа регулярно коментує стан російської економіки, внутрішні розколи в РФ та перспективи американської допомоги.

Його позиція часто звучить жорсткіше, ніж офіційна. Він не вірить у швидкі переговори з Путіним і вважає, що будь-які послаблення лише затягують війну. При цьому Яценюк — реаліст. Він не закликає до тотальної ізоляції Росії, а говорить про точкові, болючі санкції та військовий тиск, який змусить Кремль шукати вихід.

Політична роль та «Народний фронт»

Формально Арсеній Яценюк досі очолює політичну раду партії «Народний фронт». Партія, яка свого часу набрала понад 22 % на парламентських виборах 2014 року, давно не є активним гравцем. Сам Яценюк майже не коментує внутрішньополітичні баталії. Його публічна активність зосереджена на безпеці та зовнішній політиці.

Це свідомий вибір. Багато колишніх українських прем’єрів після відставки або повністю зникають, або намагаються повернутися у велику політику через нові партії. Яценюк обрав третій шлях — інституційну роботу поза державними посадами. Форум і фонд дають йому інструменти впливу без необхідності брати участь у передвиборчих перегонах чи коаліційних торгах.

Інформація базується на даних з офіційних джерел фонду та форуму.

Чому це важливо саме зараз

У 2026 році війна триває вже четвертий рік. Україна потребує не лише зброї та грошей, а й постійної присутності у глобальному інформаційному та політичному просторі. Люди, які мають досвід державного управління, міжнародних переговорів і розуміння, як працює Захід, стають особливо цінними.

Яценюк — один із небагатьох українських політиків, хто зберіг системний підхід до зовнішньої політики після виходу з влади. Він не роздає обіцянок і не грає на емоціях. Натомість щороку організовує форум, де українські військові та дипломати можуть напряму говорити з тими, хто ухвалює рішення в НАТО та ЄС. Через фонд підтримує тих, хто захищає країну на фронті, і готує тих, хто будуватиме її після війни.

Багато хто досі сприймає Яценюка виключно через призму 2014–2016 років. Але реальність 2026-го інша. Він не повертається у владу і не створює нову партію. Він робить те, що вміє найкраще: будує майданчики для серйозного разговору про безпеку України та допомагає тим, хто воює. І саме це сьогодні є його головною справою.