Коли мова про Івано-Франківськ, одне ім’я звучить особливо впевнено вже понад десять років — Руслан Марцінків. Він очолює місто з листопада 2015 року, переобраний у 2020-му з понад 84 відсотками підтримки, і досі залишається тією людиною, яка ухвалює ключові рішення для майже чверті мільйона жителів та десятків тисяч внутрішньо переміщених осіб, які знайшли тут прихисток.

Його стиль керівництва — це поєднання жорсткої відповідальності за оборону й соціалку з амбітним поглядом уперед: нові тролейбуси європейського рівня, стратегія розвитку до 2040 року, підтримка бізнесу в умовах блекаутів і чітка лінія на підвищення якості життя. У час, коли кожне місто України проходить випробування війною, франківський мер демонструє, як локальна влада може бути і щитом, і двигуном поступу.

Ранні роки: пластун, який навчився вести за собою

Руслан Романович Марцінків народився 22 листопада 1979 року в Бобровиці на Чернігівщині в родині лікаря. Батько — уродженець Отинії на Прикарпатті, тому зв’язок із західним регіоном виявився генетичним. Дитинство розділилося між двома областями: спочатку школа в Бобровиці, потім — Надвірнянський фізико-математичний ліцей після переїзду родини.

Найважливішим «університетом життя» став «Пласт». Там Руслан пройшов шлях від рядового виховника до керівника організації в Чернівецькій та Івано-Франківській областях. Пласт не просто дав навички організації таборів і походів — він сформував характер: відповідальність за команду, вміння приймати рішення в невизначеності та глибоке відчуття української ідентичності. Ці якості пізніше стали візитівкою його політичного стилю.

Освіта як інструмент для складних завдань

Марцінків не збирав дипломи «для галочки». Він послідовно здобував знання, які напряму працюють на посаду мера:

• 1996–2001 — Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу, спеціальність «Економіка підприємства», кваліфікація інженер-економіст.
• 2005 — магістр державного управління (спеціальність «Державна служба») в тому ж університеті.
• Магістр права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Грудень 2020 — кандидат юридичних наук в Університеті Короля Данила.

Такий набір — економіка + державне управління + право — дозволяє йому вільно орієнтуватися і в бюджетних цифрах, і в юридичних тонкощах місцевих рішень, і в стратегічних документах розвитку.

Від молодіжної політики до секретаря міської ради

Перші кроки в управлінні були практичними. Після університету — економіст на підприємстві «Турбогаз», потім маркетолог. Але швидко повернувся до улюбленої справи: 2003–2005 роки — директор Дитячо-юнацького пластового центру Івано-Франківська. Далі — помічник заступника міського голови, а з 2006-го — голова комісії з молодіжної політики та спорту в обласній раді.

2010 рік став поворотним: обрання депутатом міської ради, а вже в листопаді — секретар ради. На цій посаді він отримав перший реальний досвід керування виконавчими органами та взаємодії з депутатським корпусом. 2012–2014 — народний депутат України VII скликання від «Свободи», член комітету з питань будівництва та ЖКГ. Національний рівень дав розуміння, як працює держава «зсередини», і чому місцеве самоврядування потребує більше повноважень та ресурсів.

Два обрання мером: цифри, які говорять голосніше за слова

На виборах 2015 року Марцінків у першому турі посів друге місце, а в другому — 15 листопада — переміг з 54,82 % голосів. 2020 рік приніс ще більш переконливий результат: понад 84 % підтримки.

Такі цифри — це не просто статистика. Це чіткий сигнал: громада бачить у своєму мерові людину, яка тримає слово і вміє працювати в найскладніших умовах.

Обидва рази він ішов від партії «Свобода», яка й досі має більшість у міській раді. Стабільність політичної команди дозволяє реалізовувати довгострокові проєкти без постійних «перезапусків».

Транспортна модернізація: дев’ять дуобусів уже на маршрутах

Одним із найяскравіших і найпомітніших для мешканців проєктів останніх років стала поява сучасних тролейбусів з автономним ходом. Дев’ять дуобусів львівського виробництва «Електрон» надійшли до Івано-Франківська в межах проєкту «Міський громадський транспорт України» за підтримки Європейського Союзу на суму понад 3,6 мільйона євро.

Ці машини вміють працювати і від контактної мережі, і на батареях — фактично перетворюються на електробуси там, де немає проводів. Перші чотири отримали наприкінці 2025 року, решту — на початку 2026-го. Уже запущено новий маршрут №9, який з’єднує мікрорайони з центром та Європейською площею.

Для людей з інвалідністю, батьків з візочками та всіх, хто цінує комфорт і екологію, це реальне покращення якості життя. Місто, яке 42 роки тому отримало перші тролейбуси, сьогодні робить крок у європейське майбутнє громадського транспорту.

Соціальна відповідальність у час великої війни

Бюджет громади на 2026 рік чітко відображає пріоритети: освіта та наука — майже 1 млрд 663 млн грн, соціальна сфера — понад 761 млн грн. Видатки на оборону та підтримку захисників зросли майже вдвічі порівняно з попереднім періодом.

Місто системно допомагає родинам загиблих, пораненим, внутрішньо переміщеним особам. Діють програми одноразової матеріальної допомоги, компенсацій за пошкоджене житло, підтримка бізнесу ваучерами на генератори під час відключень. «Бізнес-п’ятниці», коли мер особисто відвідує підприємства, стали традицією — так влада чує реальні проблеми підприємців і релокованого бізнесу.

У березні 2026 року, після чергового удару по місту, Марцінків особисто координував допомогу постраждалим і заявив, що громада візьме на себе витрати на відновлення пошкодженого житла. Такі дії формують довіру сильніше за будь-які гасла.

Стратегія до 2040 року: місто, де хочеться жити і заробляти

У 2025 році міська рада затвердила Стратегію розвитку Івано-Франківської громади до 2040 року. Документ амбітний: зростання населення (деякі оцінки говорять про орієнтир до 500 тисяч у довгостроковій перспективі), підвищення якості життя, екологічна безпека та, головне, — гідні зарплати.

Марцінків неодноразово наголошував: «Достойна зарплата — це хоча б помножити сьогоднішні на два». Стратегія передбачає смарт-спеціалізацію економіки, підтримку людського капіталу та оновлення генплану міста. Це не просто папір — це дорожня карта, за якою вже працюють виконавчі органи.

Особисте за посадою

Дружина Оксана, син Святослав і донька Соломія — та тиха гавань, про яку мер рідко говорить публічно, але яка, за його словами, дає сили. У 2022 році він став співавтором книг про правові засади служби безпеки ОУН та історію сотні «Дністер». Це не випадковість — людина, яка вивчає історію власного народу, краще розуміє, за що варто боротися сьогодні.

Стиль керівництва прямий, іноді жорсткий, але завжди з акцентом на результат. Він не уникає складних розмов і не ховається за кабінетними дверима.

Дев’ять нових дуобусів, стратегія до 2040 року та стабільна підтримка захисників — це не окремі проєкти. Це частини однієї картини: місто, яке не просто виживає, а планує своє майбутнє з упевненістю.

Сьогодні, коли Україна бореться за своє майбутнє, роль таких мерів, як Руслан Марцінків, виходить далеко за межі комунальних питань. Вони стають тими, хто тримає тил, організовує повсякденне життя і водночас закладає фундамент для повоєнного відродження.

Івано-Франківськ під його керівництвом демонструє, що навіть у найважчі часи можна рухатися вперед — з новими тролейбусами, чіткою стратегією та вірою в те, що гідне життя для франківчан — це не мрія, а завдання, яке можна і потрібно виконувати щодня.

Офіційний сайт міської ради та сторінки мера в соціальних мережах залишаються головними джерелами актуальної інформації про рішення, які безпосередньо впливають на кожного жителя громади.