Микола Сольський народився 22 травня 1979 року в невеликому селі Росохи на Львівщині. Це місце, де Карпати ще відчуваються в повітрі, а земля завжди була головною годувальницею. Саме звідси почався шлях людини, яка згодом опинилася в епіцентрі найскладніших рішень для українського аграрного сектору.

Його кар’єра поєднала юридичну точність, підприємницький хист та державну відповідальність. Від роботи в юридичних фірмах до співзасновництва агрохолдингу, від депутатського крісла до крісла міністра — усе це відбувалося на тлі історичних змін. Особливо виразно його роль проявилася після 24 лютого 2022 року, коли Україна змушена була захищати не лише кордони, а й свої поля, врожаї та місце на світових продовольчих ринках.

Сьогодні, у 2026 році, ім’я Миколи Сольського асоціюється не лише з реформами та воєнним менеджментом, а й із гучними правовими історіями. Це історія про підйом, випробування та вибір, який робить кожна людина на своєму шляху.

Коріння та перші кроки: село, університет і юридична практика

Село Росохи Старосамбірського району — типове для західної України місце, де працьовитість передається з покоління в покоління. Тут, серед пагорбів і полів, формувався характер майбутнього міністра. Батьки виховували дітей у дусі відповідальності та поваги до землі — цінностей, які пізніше стали основою його професійного світогляду.

У 1995 році Микола вступив до Львівського національного університету імені Івана Франка на юридичний факультет. П’ять років навчання дали міцну базу зі спеціалізацією «цивільне право та процес». Диплом юриста став першим серйозним інструментом у руках амбіційного молодого фахівця.

Перші робочі роки пройшли в юридичних компаніях Львова та Києва. Він працював юрисконсультом у ЗАТ «Ензим», потім у фірмі «Допомога. Єфімов, Темненко та партнери». Уже в 2003 році став генеральним директором власної юридичної фірми «Сольський, Процик та Партнери». Це був період накопичення досвіду, клієнтської бази та розуміння, як працює реальний бізнес, особливо в аграрній сфері.

Аграрний бізнес і перехід у політику

З 2007 року Микола Сольський долучився до створення «Українського Аграрного Холдингу». Він став співзасновником і бенефіціаром низки підприємств, що займалися вирощуванням та переробкою сільськогосподарської продукції. Юридична експертиза ідеально доповнювала підприємницьку діяльність: знання законів допомагало будувати ефективні структури, захищати активи та розвивати бізнес у непростих українських умовах.

Саме цей досвід — поєднання права та реального аграрного виробництва — зробив його помітною фігурою в галузі. Коли у 2019 році він потрапив до списку партії «Слуга народу» під номером 125 і став народним депутатом, аграрний комітет отримав керівника, який розумів проблеми зсередини.

29 серпня 2019 року Сольського обрали головою Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин. На цій посаді він активно працював над підготовкою та ухваленням закону про ринок землі сільськогосподарського призначення. Закон № 552-IX ухвалили 31 березня 2020 року, а ринок запрацював з 1 липня 2021-го. Для багатьох фермерів і власників паїв це стало можливістю легально розпоряджатися своєю землею, залучати інвестиції та розвивати господарства.

Робота Миколи Сольського на посаді голови комітету стала важливою ланкою у впровадженні ринку землі, який відкрив нові можливості для українських аграріїв і заклав фундамент для прозорішого обігу земельних ділянок.

Міністерська каденція: кермо в бурю повномасштабної війни

24 березня 2022 року, рівно через місяць після початку повномасштабного вторгнення, Верховна Рада призначила Миколу Сольського міністром аграрної політики та продовольства України. Країна втрачала посівні площі на півдні, порти Чорного моря були заблоковані, а світ стрімко занурювався в продовольчу кризу.

Міністерство під його керівництвом зосередилося на кількох критичних напрямках. По-перше, збереження врожаю та проведення посівної кампанії в умовах постійних обстрілів і замінування полів. По-друге, пошук альтернативних логістичних маршрутів — через західні кордони, Дунайські порти та залізницю до європейських країн.

Особливо важливою стала участь України в «зерновій угоді», підписаній 22 липня 2022 року в Стамбулі. Завдяки цій ініціативі вдалося вивезти мільйони тонн зерна, стабілізувати світові ціни на продовольство та дати українським аграріям можливість реалізувати продукцію. Міністр неодноразово наголошував: щоб аграрний сектор вижив, країна має експортувати близько 6 мільйонів тонн продукції щомісяця.

Саме завдяки злагодженій роботі команди міністерства під керівництвом Миколи Сольського Україна змогла зберегти статус ключового постачальника зерна на світові ринки навіть у найтемніші місяці війни.

Додаткові зусилля спрямовувалися на державну підтримку фермерів, питання зрошення, електронні сервіси для аграріїв та підготовку до післявоєнного відновлення. У 2023–2024 роках сектор продовжував демонструвати стійкість: посівні площі зберігалися на високому рівні, а експортні обсяги залишалися значними завдяки комбінації морських, річкових та сухопутних маршрутів.

Досягнення та реалії воєнного часу

За період міністерської роботи Миколи Сольського аграрний сектор України пройшов через екстремальні випробування. Попри втрату частини територій, замінування тисяч гектарів та руйнування інфраструктури, фермери продовжували сіяти і збирати врожаї. Міністерство допомагало координувати логістику, шукати нові ринки збуту та відстоювати інтереси України на міжнародних майданчиках.

Серед важливих акцентів — підтримка експорту через «зерновий коридор» та альтернативні шляхи, що дозволило уникнути катастрофічного падіння доходів аграріїв. Також велася робота над реформою зрошення та цифровізацією окремих процесів у галузі. У інтерв’ю того періоду Сольський часто говорив про необхідність страхування воєнних ризиків, розвитку переробки всередині країни та створення умов для повернення інвестицій після перемоги.

Ці зусилля допомогли українському агросектору залишитися одним із стовпів економіки навіть у воєнний час. Експорт аграрної продукції продовжував наповнювати державний бюджет і підтримувати курс гривні.

Правові виклики та поточний етап

У квітні 2024 року ситуація кардинально змінилася. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Миколі Сольському про підозру у заволодінні державними землями на Сумщині. За версією слідства, події стосувалися 2017 року: нібито було знищено документи про право постійного користування державних підприємств, а землю площею близько 2500 гектарів (вартістю понад 280 мільйонів гривень) передали у приватну власність через схему з «безкоштовною» приватизацією. Також розслідувалася спроба заволодіти ще більшою площею.

Сольський подав заяву про відставку з посади міністра. 9 травня 2024 року Верховна Рада її задовольнила. Сам політик заперечує звинувачення, стверджуючи, що дії були законними.

У березні 2026 року з’явилася нова підозра — вже у шахрайстві з зерном. Слідство вважає, що екс-міністр разом із двома спільниками намагався реалізувати 7 тисяч тонн неіснуючої кукурудзи, використовуючи підроблені складські документи. Збитки оцінили у 63,7 мільйона гривень. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави. Станом на травень 2026 року Сольський перебував у слідчому ізоляторі в Хмельницькому, арешт продовжували.

Справа щодо земельних ділянок на Сумщині вже передана до суду. Вищий антикорупційний суд розглядає матеріали, а земельні ділянки залишаються під арештом.

Доля Миколи Сольського сьогодні вирішується в залах суду, де правоохоронні органи висувають серйозні обвинувачення, пов’язані з землею та зерновими операціями, а захист наполягає на відсутності складу злочину.

Особисте життя та цінності

Поза публічним полем Микола Сольський — сім’янин. Він одружений і виховує чотирьох дітей — двох синів та двох дочок. Родина живе в Києві. Близькі рідко з’являються в медіа, надаючи перевагу приватності.

Усі, хто знав Сольського на різних етапах кар’єри, відзначають його системний підхід, уміння працювати з цифрами та законами, а також глибоке розуміння аграрної специфіки. Від маленького села на Львівщині до міністерського кабінету — це шлях, який вимагав постійного навчання, рішучості та готовності брати на себе відповідальність у найкритичніші моменти.

Сьогодні, у 2026 році, український аграрний сектор продовжує відновлюватися та шукати нові горизонти. Історія Миколи Сольського залишається частиною цієї великої розповіді — з її злетами, випробуваннями та уроками, які ще належить повністю осмислити.

Інформація про основні етапи кар’єри базується на даних з відкритих офіційних джерел.