Посіпаки сайт з’явився наприкінці 2015 року і одразу став одним із найцікавіших інструментів для всіх, хто хотів зрозуміти, як насправді працює українська політика. Це не просто черговий реєстр — це систематизована колекція даних про десятки тисяч людей, які стояли за спинами народних депутатів різних скликань. Проєкт дав змогу будь-кому за лічені секунди перевірити, хто саме допомагав тому чи іншому парламентарію, які зв’язки існували між помічниками та депутатами, а головне — зробити політику трохи менш непрозорою.

За лаштунками Верховної Ради завжди працювала велика команда. Офіційно їх називали помічниками-консультантами. Неофіційно — тими, хто готував законопроєкти, супроводжував зустрічі, вів переговори та іноді вирішував питання, які самі депутати не хотіли афішувати. Довгий час інформація про цих людей існувала лише у паперових списках Апарату Верховної Ради. Щоб дістатися до неї, журналістам доводилося надсилати запити, чекати відповідей і вручну опрацьовувати сотні сторінок. Посіпаки сайт зруйнував цю систему.

Як усе починалося

Ідея народилася в команді ГО «Канцелярська сотня», яка пізніше увійшла до Bihus.Info, спільно з журналістами «Слідство.Інфо» та Громадським телебаченням. Вони отримали офіційні відповіді Верховної Ради на запити і побачили, що дані про помічників за кілька скликань просто лежать мертвим вантажем. Щоб перетворити їх на зручний інструмент, довелося зробити справжню ручну роботу: фотографувати та сканувати по 470 сторінок на одне скликання.

У грудні 2015 року сайт posipaky.info запустили. Уже за першу добу його відвідали близько десяти тисяч людей. Це був не просто інтерес — це був попит на прозорість, який після Революції Гідності став особливо гострим.

Що саме містить база

Реєстр охоплює період з 4-го по 8-е скликання Верховної Ради. Загальна кількість записів — 75 465. Кожен запис — це конкретна людина, прив’язана до конкретного депутата у певний період.

Сайт дозволяв шукати одразу за двома параметрами: прізвищем помічника або прізвищем депутата. Можна було відсортувати результати за скликанням або переглянути алфавітний список. Найцінніше — система показувала кар’єрний шлях людини. Якщо хтось працював помічником у кількох депутатів у різні роки, це одразу ставало видно. Так само легко простежувалося, хто з нинішніх депутатів раніше сам був помічником.

Саме ця можливість відстежувати зв’язки зробила Посіпаки сайт незамінним для журналістів-розслідувачів. За даними Bihus.Info, на основі інформації з реєстру вийшло чимало матеріалів, які викривали приховані мережі впливу.

Чому помічники — це не просто «технічний персонал»

Один народний депутат має право мати до 31 помічника. Частина з них працює за трудовим договором і отримує зарплату з державного бюджету. Інша частина — на громадських засадах, тобто формально безкоштовно. У різні роки загальна кількість помічників у парламенті коливалася від чотирьох до п’яти тисяч осіб.

Витрати бюджету на їхню оплату праці обчислюються сотнями мільйонів гривень щороку. У 2021 році, наприклад, потенційний фонд на зарплати помічників перевищував 300 мільйонів гривень. Гроші платників податків. І водночас — люди, які мають прямий доступ до законодавчого процесу, до інформації та до самого депутата.

Саме тому знати, хто ці люди, — важливо. Серед помічників часто зустрічалися родичі, бізнес-партнери, сусіди чи просто близькі знайомі депутатів. Посіпаки сайт робив такі зв’язки видимими без необхідності надсилати десятки запитів.

Як виглядав і працював сайт

Інтерфейс був максимально простим і функціональним. Головна сторінка пропонувала два основні способи пошуку. Перший — алфавітний покажчик депутатів. Другий — рядок пошуку, куди можна було ввести прізвище помічника або депутата.

Після запуску пошуку система видавала список усіх періодів, коли людина працювала помічником, з вказівкою скликання та конкретного народного депутата. Це дозволяло швидко скласти «карту» політичних зв’язків. Жодних складних фільтрів не було — і це було перевагою. Людина без спеціальних навичок могла за дві хвилини знайти потрібну інформацію.

Реальні приклади, які стали можливими завдяки сайту

Журналісти швидко почали знаходити цікаві закономірності. З’ясовувалося, що дружина та мати одного з тодішніх лідерів держави колись також працювали помічниками народних депутатів. Дядько іншого відомого політика мав такий самий досвід. Деякі нинішні депутати раніше самі були помічниками у своїх колег.

Ці факти самі по собі не є злочином. Але вони показують, наскільки тісними бувають політичні кола і як часто посади розподіляються всередині вузького кола. Посіпаки сайт не виносив вироків — він просто давав інструмент, щоб кожен міг перевірити інформацію сам.

Що сталося з Посіпаки сайт у 2026 році

Оригінальний сайт наразі недоступний — при спробі відкрити ресурс користувачі отримують помилку. Проєкт Посіпаки-2, який стосувався помічників депутатів обласних та міських рад, також завершив роботу у 2025 році.

Однак дані, зібрані свого часу, не зникли. Вони досі використовуються в аналітичних матеріалах, а принципи, закладені в проєкті, живуть у нових ініціативах з відкритими даними. Bihus.Info та інші організації продовжують роботу з публічними реєстрами, але вже на новому технологічному рівні.

Чому історія Посіпаки сайт досі важлива

Цей проєкт став одним із перших масштабних прикладів, коли громадянське суспільство не просто вимагало прозорості, а самостійно створювало інструмент для її забезпечення. У часи, коли офіційні органи не поспішали оцифровувати інформацію, активісти взяли це на себе.

Сьогодні, коли Україна продовжує шлях до європейської інтеграції та відбудови, питання прозорості витрат і зв’язків у владі залишається критичним. Історія Посіпаки сайт нагадує: навіть обмежені ресурси та паперові архіви можна перетворити на потужний інструмент громадського контролю. Головне — мати бажання і технічну можливість це зробити.

75 тисяч записів у базі — це не просто цифра. Це 75 тисяч історій людей, які так чи інакше впливали на рішення, що стосуються кожного з нас. І хоча оригінальний сайт уже не працює, пам’ять про нього та принципи, які він уособлював, залишаються частиною української традиції відкритих даних.

Сьогодні кожен, хто цікавиться політикою, може використовувати інші публічні реєстри та інструменти. Але саме Посіпаки сайт першим показав, наскільки сильно змінюється картина, коли звичайні громадяни отримують доступ до інформації, яка раніше була доступна лише обраним. Це і є справжня цінність проєкту — не в самому сайті, а в ідеї, що прозорість можлива, коли її хочуть і роблять.