У самому центрі подій, де перетинаються безпека столиці, щоденне життя мільйонів киян і складні політичні процеси воєнного часу, чітко вимальовується постать Тимура Ткаченка. Призначений наприкінці 2024 року на посаду начальника Київської міської військової адміністрації, він став цивільним управлінцем на чолі структури, яка традиційно асоціювалася з військовими. Його шлях — це історія поступового, але впевненого сходження від роботи в комунальних підприємствах до міністерських кабінетів і далі — до відповідальності за оборону та відновлення найбільшого міста країни.

Київ у 2025–2026 роках продовжує жити в умовах постійної загрози з повітря, обстрілів і потреби в швидкому реагуванні на наслідки атак. У цій реальності Ткаченко зосередився на речах, які безпосередньо впливають на людей: безпека пересування під час тривог, доступність укриттів, підтримка ветеранів і швидке відновлення пошкодженого житла. Його стиль — не гучні заяви, а конкретні рішення, які народжуються з досвіду багаторічної роботи в системі міського господарства.

Коріння та перші уроки великого міста

Тимур Фіруддінович Ткаченко народився 18 серпня 1989 року в Києві. Батько, Фіруддін Мамедов, походив із Шамкірського району Азербайджану й був активним учасником азербайджанської діаспори в Україні. Він помер у 2023 році. Син узяв прізвище матері — Ткаченко, що стало частиною його особистої історії інтеграції в українське суспільство. Київ для нього завжди був домом — багатонаціональним, динамічним, де різні культури переплітаються в повсякденному ритмі.

Така сімейна історія сформувала людину, яка добре розуміє цінність різноманіття та здатність адаптуватися. У великому місті, де щодня стикаються інтереси мільйонів, ці якості виявилися корисними пізніше — і в роботі з комунальною інфраструктурою, і в координації різних служб під час кризи.

Освіта: економіка для масштабу, право для точності

У 2013 році Ткаченко закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Міжнародна економіка» та здобув ступінь магістра. Шість років потому отримав другу вищу освіту — «Правознавство» в тому ж університеті. Додатково пройшов програму підвищення кваліфікації в Національній академії державного управління при Президентові України.

Поєднання економічного мислення з юридичною точністю стало його «інструментальним набором». Економіка допомагала бачити великі процеси та ресурси, право — розуміти межі повноважень і процедури, без яких у державній службі нічого не працює стабільно.

Перші кроки: від спеціаліста до директора департаменту

Кар’єра починалася з низів. У січні–лютому 2012 року він працював спеціалістом першої категорії в КП «Солом’янка-Сервіс». Трохи згодом став помічником депутата Верховної Ради VII скликання від партії «УДАР». У 2014–2017 роках очолював підрозділи в комунальних підприємствах, займався зовнішньою рекламою, благоустроєм, інвестиціями в прибережну інфраструктуру (КП «Плесо»).

У 2018–2019 роках працював у районних державних адміністраціях — спочатку керівником апарату Голосіївської РДА, потім заступником голови Дарницької РДА. Це дало розуміння, як функціонує місто на рівні районів, де проблеми виглядають зовсім інакше, ніж у кабінетах.

З січня 2020 року Ткаченко опинився в Департаменті міського благоустрою Київської міської державної адміністрації: спочатку першим заступником директора, а з січня 2021 по травень 2023 року — директором. Саме тут він глибоко занурився в теми, які найбільше відчувають кияни щодня: стан вулиць, парків, зручність простору. Досвід виявився неоціненним, коли пізніше довелося координувати відновлення після обстрілів.

Національний рівень: стратегічні галузі та розвиток територій

У серпні 2023 року Ткаченка призначили заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Понад рік на цій посаді він працював над питаннями, безпосередньо пов’язаними з обороноздатністю країни. У вересні 2024 року перейшов на посаду заступника міністра розвитку громад та територій України. Ці кілька місяців стали важливим містком між центральною владою та практикою місцевого самоврядування.

Саме цей досвід — поєднання розуміння промислової бази, відновлення територій і роботи з громадами — зробив його кандидатуру логічною для нової ролі в Києві.

31 грудня 2024 року: новий етап

Указом Президента України Володимира Зеленського Тимур Ткаченко був призначений начальником Київської міської військової адміністрації, змінивши на цій посаді генерал-полковника Сергія Попка. Це стало першим випадком, коли цивільний управлінець з досвідом роботи в комунальній сфері очолив військову адміністрацію столиці.

Роль виявилася набагато ширшою, ніж «тільки оборона». КМВА займається державними функціями: виділенням земельних ділянок, встановленням тарифів, визначенням критично важливих підприємств, проєктами реконструкції та питаннями економічної безпеки. У воєнний час ці повноваження накладаються на необхідність швидкого реагування на обстріли та координації з військовими.

Конкретні кроки: безпека, відновлення, підтримка

Одним із перших помітних рішень стало відновлення руху комунального наземного транспорту під час повітряних тривог (реалізовано наприкінці березня 2025 року). Раніше заборона діяла з серпня 2022-го. Ткаченко, спираючись на позицію військових та фахівців з безпеки, аргументував: скупчення людей на зупинках створює більшу загрозу, ніж рух транспорту. Кожен пасажир має право вийти за бажанням, але місто не залишає людей без можливості дістатися додому чи на роботу.

У 2025 році за участі КМВА до міського бюджету повернули 60 мільйонів гривень завдяки механізму відшкодування збитків у справах про незаконне привласнення коштів. Було створено робочу групу «Прозорість і підзвітність», яка займається підвищенням ефективності використання міських ресурсів.

Значну увагу приділено ветеранам. Протягом 2025 року Київська військова адміністрація виділила 530 мільйонів гривень на програму житлових субвенцій. Завдяки цьому житло отримали 181 ветеран та члени родин загиблих захисників.

Запущено пілотний проєкт спільно з АРМА: арештовані квартири передають для проживання внутрішньо переміщених осіб та вразливих категорій. На Південному вокзалі запрацював транзитний (евакуаційний) центр — перша така локація в Києві. У вересні 2025 року стартував «безбар’єрний» маршрут від Військового госпіталю до Майдану Незалежності та Центрального вокзалу з проєктом Bolt Assist для відвідувачів госпіталю та військово-лікарської комісії.

Щодня о 9:00 на Хрещатику зупиняється транспорт — хвилина мовчання на честь загиблих захисників. Це стало частиною міського ритуалу пам’яті.

Укриття, фортифікації та реагування на удари

Питання укриттів залишається одним із найгостріших. У Києві понад 4000 укриттів, які формально покривають значну частину населення, але реальна доступність нерівномірна — особливо в районах старої забудови. КМВА проводить інспекції, притягує балансоутримувачів до відповідальності та координує ремонт. Створено чат-бот для збору скарг щодо стану укриттів.

Після обстрілів адміністрація запровадила алгоритм ліквідації наслідків та чат-бот «єОпора» для фіксації пошкодженого житла. Проблема не лише в ремонті будинків, а й у тому, де жити людям під час робіт. Саме тому активно шукають варіанти маневрового фонду.

Фортифікаційні роботи навколо міста тривають постійно — як від повітряних загроз, так і з урахуванням можливих напрямків наземних ризиків. Координація з Київською обласною військовою адміністрацією та військовими частинами, що захищають столицю, є щоденною рутиною.

Політичні реалії та пошук балансу

Призначення цивільного керівника КМВА одразу викликало напругу у відносинах з міським головою Віталієм Кличком та Київською міською державною адміністрацією. Ткаченко неодноразово заявляв про брак прямої комунікації між двома керівниками міста й про те, що частина управлінських рішень блокується. З боку КМДА звучали звинувачення в перевищенні повноважень.

У воєнний час питання розподілу відповідальності між військовою адміністрацією та органами місцевого самоврядування набуло особливої гостроти. Ткаченко наголошує: його завдання — не політична боротьба, а забезпечення роботи міста та виконання рішень Ради оборони Києва. Він неодноразово пропонував публічний діалог, зокрема спільний телеефір з мером.

Робоча група з прозорості розглядає питання тарифів, земельних відносин та можливих корупційних ризиків. Частина рішень Київради щодо розширення повноважень мера оскаржувалася в судовому порядку. Ситуація залишається динамічною, але обидві сторони публічно декларують готовність до співпраці заради безпеки та комфорту киян.

Особисте: сім’я та внутрішній стрижень

Тимур Ткаченко одружений з Ганною Ткаченко, яка займається підприємницькою діяльністю. У подружжя є донька Аліса. З жовтня 2023 року сім’я проживає в орендованій квартирі в Києві. Декларації показують скромний спосіб життя для людини на такій посаді — акцент на роботі, а не на статусі.

У численних коментарях та інтерв’ю Ткаченко повторює: єдина амбіція на сьогодні — вирішувати проблеми киян і виконувати роботу якісно. Під час війни розмови про політичні амбіції він вважає недоречними.

Сьогодні і завтра

Станом на червень 2026 року Тимур Ткаченко продовжує керувати Київською міською військовою адміністрацією. Його команда зосереджена на кількох ключових напрямках: подальше підвищення готовності укриттів, цифровізація процесів (зокрема видачі перепусток), розширення програм підтримки ветеранів та сімей загиблих, прискорення відновлення пошкодженого житла та посилення координації між усіма службами, що відповідають за безпеку столиці.

Київ залишається містом, яке щодня доводить свою стійкість. У цій стійкості є частка й тих рішень, які приймаються в кабінетах КМВА — часто непомітних для широкого загалу, але критично важливих для конкретних людей. Тимур Ткаченко — один із тих, хто бере на себе цю щоденну, складну й відповідальну роботу.